Один із найскладніших аспектів догляду за пацієнтами — це підтримання чистоти у важливих приміщеннях закладу охорони здоров’я (ЗОЗ) з метою уникнення додаткових ризиків для здоров’я пацієнта під час перебування в установі. І хоча рівень ІПНМД залишається високим, відбуваються значні зміни в технологіях очищення і дезінфекції, які дають змогу зменшити кількість патогенів у зонах лікування та догляду за пацієнтами та на критичних поверхнях, до яких часто торкаються, значно полегшити працю персоналу, а також мають суттєву економічну доцільність.

В ЗОЗ все частіше використовують технології прибирання «методом двох відер», а також безвідерні методи: метод попередньої підготовки і система прибирання методом дозування. Сутність методів безвідер- ного прибирання полягає в попередньому зволоженні моп-насадок (серветок) до необхідної міри для даного типу прибирання, без вико­ристання відер для додаткового зволоження і полоскання. В процесі прибирання моп-насадки (серветки) використовують лише на певній площі та за призначенням згідно кольорового кодування. Після при­бирання моп-насадку (серветку) знімають з тримача та кладуть у спеці­альну ємність для використаних насадок, з наступним знезараженням за допомогою дезінфікуючих засобів, пранням, сушкою (автоклавуванням за необхідності) і підготовкою до наступного циклу використання.

Переваги використання безвідерних методів прибирання:

✅ Зниження видатків на витратні матеріали та хімікати за рахунок менших норм використання робочих розчинів і можливості виконання вологого прибирання взагалі без застосування хімічних препаратів (лише змочу­ванням водою) або навіть сухим методом.

✅ Підвищення якості прибирання і зменшення ризиків перехресного кон- тамінування поверхонь за рахунок використання інвентарю з кольоро­вим кодуванням і дотримання принципу «один моп на одну кімнату».

✅ Суттєве зниження витрат часу на прибирання.

✅ Збільшення продуктивності роботи персоналу.

✅ Зменшення фізичного навантаження на персонал.

Але новітні технології мають важливі особливості, які визначають їхню ефективність.

В усіх зазначених технологіях використовуються візки (їх ще називають «ро­бочими станціями»), на яких встановлені ємкості з робочими розчинами або підготовленими мопами, є кріплення для швабр (складаються з ручки і три­мача для мопа — флаундера), ємності для сміття і брудного відпрацьованого прибирального інвентарю, дозуючі пристрої та інші допоміжні аксесуари. Про­те спільним і одним із найважливіших елементів систем є саме мопи, які за­мінили ганчірки.

Моп — це текстильна насадка, яка зшита за спеціальною технологією і кон­струкцією з урахуванням конструкції тримача, на який вона закріплюється. Такий інструмент підходить для сухого, вологого та мокрого методів приби­рання. Моп-насадки виготовляють із різних матеріалів: поліестеру, поліаміду, нейлону, віскози, бавовни або комбінації цих матеріалів. Це універсальний і багатофункціональний аксесуар. Проте справжнім революційним техноло­гічним рішенням у боротьбі з інфекціями стала мікрофібра.

За визначенням, мікрофібра — це волокна будь-якого типу, діаметром мен­ше 10 мікрометрів. Проте оптимальне видалення мікроорганізмів досягається при використанні моп-насадок із матеріалу, який називається «розщеплене мікроволокно». Це волокно отримують методом екструзії (як спагетті) суміші нейлону (поліаміду) і поліестеру. У процесі виробництва зв’язки між цими двома матеріалами руйнуються хімічно і механічно, таким чином, що волокно фактично розщеплюється або вибухає, створюючи павутину ультратонких ни­ток (до 100 разів тонших за людську волосину) і мікроскопічних пор. Розмір таких волокон одного порядку з розмірами бактерій. Розщеплене мікрово­локно має здатність поглинати рідину в кількості в 6-8 разів більшій за власну вагу. Ці волокна мають площу поверхніприблизно в 40 разів більшу, ніж у ба­вовняних волокон, і забезпечують ефективніше видалення бруду, мікроорга­нізмів та рідини порівняно з бавовною. Часточки бруду і мікроорганізми, які мають негативний заряд, прилипають до волокон мікрофібри, яка має пози­тивний заряд, наче до магніту, видаляючись з оброблюваних поверхонь. Ці ви­роби багаторазового використання можуть витримати до 1000 циклів прання, зберігаючи свої експлуатаційні характеристики. А деякі, за необхідності, мож­на автоклавувати.

У незалежних дослідженнях, опублікованих Агентством з охорони навко­лишнього середовища США (EPA)¹ та групою дослідників під керівництвом Вільяма Рутала²‘³(William Rutala), вивчались надзвичайно тонкі (діаметром 0,37 мікрометра) мікроволокна. Були проведені лабораторні та клінічні випро­бування, виявлена та доведена здатність насадок з мікроволокна видаляти до 98 % бактерій і 93 % вірусів із поверхонь, при змочуванні насадок лише чистою водою. Для порівняння, традиційні насадки з бавовняного волокна видаляють лише 30 % бактерій та 23 % вірусів із забрудненої поверхні.

Слід відзначити, що шваброю з моп-насадкою з мікрофібри переноситься на підлогу більше рідини (розчину дезінфекційного або мийного засобу), про що свідчив триваліший час висихання поверхні. Так, час висихання розчину (води або дезінфекційного засобу, або мийного засобу) при нанесенні насад­кою з бавовняного волокна становив у середньому 2,5 хвилини, а при вико­ристання мопа з мікрофібри і спеціального відра з віджимом, час висихання становив 7-8 хвилин. З цих даних слід зробити висновок, що обраний персо­налом для використання з моп-насадкою із мікрофібри або з іншого матеріа­лу режим дезінфекції (співвідношення концентрації розчину і часу дезінфек­ції) повинен відповідним чином співвідноситись і враховувати час висихання розчину, який переноситься мопом на поверхню.

Виробники моп-насадок зазначають, що залежно від розміру, структури та матеріалу (поліестер, мікрофібра, бавовна, віскоза чи суміш) моп може вбира­ти і утримувати до 400 мл робочого розчину (мийного або дезінфікуючого) і віддавати його поступово, забезпечуючи рівномірне розподілення робочого розчину на поверхні. У режимі дезінфекції одним одностороннім мопом ре­комендується обробляти поверхню площею до 20 м². За таких умов, витрати робочого розчину на 1 м² поверхні становлять приблизно 20 мл. В інструкціях з використання систем безвідерного прибирання можуть зазначатись дезін­фекційні засоби, які рекомендуються для використання з такими системами. Проте в інструкціях із використання самих рекомендованих дезінфекційних засобів зазначаються більші норми витрати робочого розчину, найчастіше 100 мл/м². Треба пам’ятати, що важливим аспектом правильної дезінфекції є час контакту, не можна просто нанести дезінфікуючий засіб і відразу витерти його насухо — дезінфекція потребує певного часу! Щоб виконати дезінфекцію ефективно, необхідно переконатися, що поверхня залишається помітно воло­гою від дезінфікуючого розчину протягом рекомендованого часу контакту. От­же, підсумовуючи, при використанні моп-насадок для дезінфекції необхідно:

• враховувати розмір моп-насадки і кількість розчину, яку він може утри­мувати (дані від виробника моп-насадки або системи прибирання);
• визначити площу поверхні, яку можливо обробити одним мопом;
• обрати режим дезінфекції (концентрацію розчину, яка відповідає екс­позиції дезінфекції і відповідним чином співвідноситься з часом виси­хання робочого розчину).

В інструкціях (рекомендаціях) з використання моп-насадок їхні виробни­ки зазначають тип або хімічний склад дезінфекційних засобів за активно діючою речовиною, які можливо використовувати разом із ними. Наприклад, забороняється використовувати дезінфікуючі засоби на основі активного хлору або встановлені більш широкі обмеження — не допускається викорис­товувати засоби, що містять альдегіди, кислоти, а також активний хлор. Такі об­меження встановлюються для попередження псування інвентарю і забезпе­чення нормативного терміну його експлуатації. Є виробники, які пропонують спеціальні моп-насадки придатні для використання саме з дезінфекційними засобами на основі активного хлору. Можуть бути також обмеження щодо ви­користання в системах безвідерного прибирання дезінфікуючих засобів, що містять корозійно активні компоненти (наприклад активний хлор, пероксид водню). В таких випадках від користувача вимагається суворо дотримуватись правил утримання та догляду за елементами системи. Після проведення дезін­фекції всі металеві деталі візка, тримач для моп-насадок слід негайно проми­вати чистою водою і витирати насухо. Тобто, користувач перед закупівлею має можливість і повинен визначитись, які саме моп-насадки та інвентар йому по­трібні для використання з певними дезінфекційними засобами.

У 2009 році була опублікована наукова робота групи авторів⁴, у якій вивчалась адсорбція активних інгредієнтів дезінфікуючих засобів для поверхонь залежно від типу тканини, що використовується для обробки поверхні. Вивчили адсорбцію бензалконію хлориду (четвертинна амонієва сполука), глутардіальдегіду та пропан- 1-олу з робочих розчинів трьох дезінфекційних засобів для поверхонь на чотирьох різних типах тканини (A: суміш целюлози та поліестеру; B: віскоза; C: поліестер; D: суміш віскози, целюлози та поліестеру). Встановлено, що бензалконію хлорид сильно адсорбувався (зв’язувався) на тканинах з целюлози (до 61 %), з віскози (до 70 %) та змішаної тканини (до 54 % ). Тобто вміст бензалконію хлориду в робочому розчині, який виділявся з моп-насадок, був суттєво менший за початковий вміст. Тільки з тканиною з поліефірного волокна (поліестеру) концентрації бензалконію хлориду виявили в діапазоні розрахункових концентрацій. Глутардіальдегід та пропан-1-ол не адсорбувалися на жодному з досліджених типів волокон. Отже, ефективна дезінфекція поверхонь також вимагає від користувача вибору відпо­відного матеріалу моп-насадки (серветки), залежно від хімічного складу засобу (мийного чи дезінфекційного), з яким вони будуть використовуватись.

Вміст активно діючих речовин із групи катіонних поверхнево активних ре­човин може знижуватись в робочому розчині дезінфікуючого засобу, який виділяється з моп-насадки, що була піддана пранню перед повторним вико­ристанням, внаслідок їхньої взаємодії з залишками аніонних поверхнево-ак­тивних речовин, які є компонентами пральних порошків. Тому після прання моп-насадки повинні бути ретельно виполоскані водою.

Компанія ІНТЕРДЕЗ пропонує лінійку дезінфекційних засобів із мийною дією проти різноманітних забруднень для вологого прибирання і дезінфекції в закладах охорони здоров’я і соціального захисту (зокрема з використанням моп-насадок).

Дезінфекція компетентно: знаємо як, знаємо чим, маємо досвід!

Використана література:
1. United States Environmental Protection Agency. Environmental Best Practices for Health Care Facilities: Using Microfiber Mops in Hospirtals. November 2002.
2. Rutala W, ed. Disinfection, Sterilization and Antisepsis. June 2006.
3. Rutala, W. A., et. al. (2007) Microbiologic evaluation of microfiber mops for surface disin¬fection. AJIC, 35(9), 569-573.
4. Bloss R., Meyer S., Kampf G. Adsorption of active ingredients of surface disinfectants depends on the type of fabric used for surface treatment. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/20299122

Найжорсткіші вимоги щодо підготовки до повторного використання встановлені для «критичних» медичних інструментів – це інструменти, що проникають у стерильні тканини та порожнини організму. Такі інструменти перед застосуванням повинні бути стерильними, а після використання підлягають знезараженню, що передбачає три послідовні процеси: дезінфекцію, передстерилізаційне очищення і стерилізацію.

Відповідно до Правил, усі (!!!) медичні інструменти відразу після їхнього використання за призначенням вважаються інфікованими та підлягають дезінфекції, яку проводять у тому ж структурному підрозділі медичного закладу, в якому їх використовували.

Слід одразу зазначити, що інструмени, які належать до категорії «критичних», використовуються не тільки в медицині, але і близьких до медицини галузях: косметології та індустрії краси, подології, манікюрній і педікюрній практиці.

Ця стаття присвячена саме першому етапу – дезінфекції медичних інструментів.

Доцільно зупинитись на визначенні терміну «дезінфекція». Визначень цього терміну існує дуже багато в різних офіційних документах і літературних джерелах. Згідно з Правилами: «Дезінфекція медичних інструментів – це знищення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів на інструментах медичного призначення, а також в їх каналах і порожнинах». Ключове положення в цьому визначенні – знищення мікроорганізмів, тобто це дія, яка завдає згубну дію на мікроорганізми (не змивання і не видалення будь-яким іншім способом).

Друге визначення, на яке варто звернути увагу, наведене у стандарті ДСТУ EN ISO 17664:2018 «Стерилізація медичних виробів. Інформація, яку надає виробник щодо оброблення медичних виробів, які повторно стерилізують». Згідно з цим стандартом «Дезінфекція — це процес видалення ряду життєздатних мікроорганізмів з медичного інструменту до встановленого рівня, прийнятного для подальшого поводження або використання». Ключові положення в цьому визначенні: «видалення ряду життєздатних мікроорганізмів» (тобто, не всіх видів) і «досягнення встановленого рівня, прийнятного для подальшого поводження» (не повне видалення мікроорганізмів, а до певного обґрунтовано-прийнятного рівня).

Для повного розуміння значення процесу дезінфекції, необхідно об’єднати ключові положення цих двох визначень: дезінфекція медичних інструментів – це згубна дія на ряд життєздатних мікроорганізмів, які знаходяться на поверхні і в середині медичних інструментів, для досягнення рівня, прийнятного для подальшого поводження з медичними інструментами (наприклад, використання за призначенням для «некритичних» інструментів або ПСО і стерилізація для «критичних» медичних інструментів).

З урахуванням вищевказаного, процес дезінфекції «критичних» медичних інструментів, як перший етап повного циклу їх підготовки до повторного використання, слід розглядати, як важливий етап, спрямований, насамперед, на захист медичного персоналу від інфікування під час обробки медичних інструментів і попередження розповсюдження збудників інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги через об’єкти внутрішнього середовища медичного закладу.

Згідно з Правилами, дезінфекцію здійснюють фізичним, хімічним або комбінованим методом, що залежить від конструктивних особливостей медичного інструменту і його призначення. Дезінфекцію інструментів здійснюють у тому ж структурному підрозділі медичного закладу, в якому їх використовували.

Режим дезінфекції повинен забезпечувати знищення вірусів, бактерій і грибів. Це ключове положення Правил щодо режиму дезінфекції медичних інструментів. Але медичні заклади можуть встановлювати власні жорсткіші стандарти дезінфекції. Відомо, наприклад, що багато стоматологічних клінік виконують дезінфекцію медичних інструментів у режимі проти збудників туберкульозу, з урахуванням епідемічної ситуації в Україні.

Як вже зазначалось, дезінфекцію здійснюють фізичним, хімічним або комбінованим методом.

Фізичні методи дезінфекції медичних інструментів

Режими дезінфекції фізичними методами викладені в Додатку 1 до згаданих Правил. Однак, більшість зазначених методів дезінфекції неприйнятні з точки зору збереження функціональності медичних інструментів і можливості ефективного виконання наступних етапів обробки. Наприклад, кип’ятіння в дистильованій воді або 2 %-му розчині питної соди, дезінфекція в повітряному стерилізаторі при 110 °С або в паровому стерилізаторі при 120 °С. У зарубіжних рекомендаціях такі методи обробки навіть не розглядаються і не коментуються.

Єдиний згаданий в Додатку 1 Правил адекватний сучасний фізичний метод дезінфекції — це термодезінфекція в автоматичних мийно-дезінфікуючих машинах із використанням як дезінфікуючого агенту демінералізованої води. Але, на жаль, такий метод обробки ще не набув широкого застосування у вітчизняних медичних установах.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ, ЦЕ ВАЖЛИВО! У Додатку 1 Правил не згадуються методи та режими дезінфекції з використанням у якості дезінфікуючого агента УФ-випромінювання та ультразвуку! Відповідного обладнання для цієї мети не існує! Поширення на ринку України так званих «УФ стерилізаторів» слід розглядати як неприйнятне й таке, що загрожує здоров’ю як персоналу, так і пацієнтів!

Хімічна дезінфекція медичних інструментів

Найпоширеніший метод дезінфекції медичних інструментів – хімічна дезінфекція. Її виконують з використанням хімічних засобів, встановленим чином дозволених до використання в Україні, тобто таких, які пройшли процедуру державної реєстрації та внесені до державного реєстру дезінфекційних засобів.

Вимоги до властивостей засобу для дезінфекції медичних інструментів

– засіб повинен забезпечувати знищення вірусів, бактерій і грибів, а за необхідності й інші цільові інфекційні збудники, наприклад, Aspergillus spp., Clostridium difficile чи Mycobacterium tuberculosis;

– засіб не повинен фіксувати білкові забруднення. Альдегіди, до яких належать формальдегід, глутаральдегід, ортофталальдегід і гліокаль, через їхню фіксуючу дію щодо білків, у засобах для очищення і дезінфекції медичних інструментів використовувати не рекомендується. Фіксують білки і спирти у високій концентрації;

– засіб не повинен пошкоджувати матеріали, з яких виготовлено медичний виріб;

– важливою є наявність у складі обраного засобу комплексоутворювачів, які нейтралізують солі жорсткості у воді, яка була використана для приготування робочого розчину, і підвищують ефективність антимікробної дії засобів, а також поверхнево-активних речовин, які знижують поверхневий натяг розчинів, підвищують їхні змочувальні властивості, підтримують емульгуючу та диспергуючу дію, перешкоджають повторному відкладенню забруднень з розчину на поверхню інструментів. Правильно підібрані поверхнево-активні речовини в засобах для машинного застосування здатні знижувати піноутворення розчинів, яке, наприклад, спостерігається при високому кров’яному навантаженні;

– коротка експозиція дезінфекції у визначеному режимі для зменшення потенційного негативного впливу розчинів на матеріали медичних інструментів і підвищення продуктивності праці персоналу;

– відсутність у складі засобу летких компонентів з подразнюючою дією на слізові оболонки очей і органів дихання людини;

– засіб має легко змиватись водою не залишаючи на поверхнях інструментів нальоту чи плівки.

Компанія Інтердез пропонує ряд дезінфекційних засобів з функціональними властивостями, які повністю відповідають перерахованим вище вимогам. Рекомендуємо, зокрема, звернути увагу на дезінфекційні засоби «Саніфект», «Санікон», «Санімакс» і «Дезеконом».

Антимікробні властивості засобів досліджені відповідно до Official Methods of Analysis of AOAC International, стандартів EN та чинних в Україні методик і стандартів. Таким чином, режими застосування дезінфекційних засобів повністю відповідають міжнародним і вітчизняним стандартам!

Вказані засоби характеризуються відсутністю неприємних запахів і подразнюючої дії на слизові оболонки, безпечністю для персоналу, можливістю виконання дезінфекції методом протирання у присутності пацієнтів без обмежень до концентрації робочих розчинів.

Засоби упаковуються в полімерну тару, зокрема в двогорлові пляшки об’ємом 1 л із вбудованим дозатором (мірною ємністю), що забезпечує користувачу зручне й економне дозування концентратів при приготуванні робочих розчинів.

Також засоби постачаються в дозованих пакетах (саше), які теж забезпечують точне зручне дозування та економне використання засобів.

Дезінфекція «критичних» виробів медичного призначення та предметів

До «критичних» виробів медичного призначення (ВМП) належать ті вироби, які використовуються для лікувальних та діагностичних маніпуляцій, пов’язаних із пошкодженням шкіри, слизових оболонок або з проникненням у кров’яне русло (хірургічні інструменти, шприци, голки, катетери, зонди тощо), а також стерильні тканини.

Такі вироби контактують із поверхнею рани і проникають у тканини, які вважаються стерильними. У разі їхньої контамінації з будь-якими мікроорганізмами виникає значний ризик інфікування пацієнтів та розвитку гнійно-септичних ускладнень. Тому, згідно з чинним в Україні наказом Міністерства охорони здоров’я від 11.08.2014 № 552 про затвердження Державних санітарних норм і правил «Дезінфекція, передстерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів у закладах охорони здоров’я» після використання їх необхідно піддавати трьом етапам обробки: дезінфекція, передстерилізаційне очищення та стерилізація.

Засоби для дезінфекції критичних виробів медичного призначення

Дезінфекція «критичних» виробів медичного призначення спрямована на знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів — вірусів (в т.ч. збудників парентеральних вірусних гепатитів, ВІЛ-інфекції), бактерій та грибів. У протитуберкульозних установах до цього списку додаються мікобактерії туберкульозу.

Дезінфекція «критичних» виробів медичного призначення (ВМП) проводиться відразу після їх використання методом занурення в розчин дезінфектанта. Метод забезпечує максимально повний контакт розчину дезінфекційного засобу з обробленим виробом. Застосовувані для цього розчини дезінфекційних засобів мають відповідати таким основним вимогам:

1. Відсутність фіксуючого на органічні забруднення на оброблюваних виробах. Зафіксовані забруднення можуть відігравати бар’єрну роль і перешкоджати повноцінному контакту між розчином та оброблюваною поверхнею. Також зафіксовані забруднення найважче піддаються видаленню на наступному етапі — передстерилізаційному очищенню.

2. Наявність, крім дезінфекційної, також миючої дії. Такий ефект забезпечується наявністю в складі засобів поверхнево-активних речовин (ПАР), які, концентруючись на поверхні, знижують поверхневий натяг розчинів, забезпечують високу змочуючу здатність, можливістю відокремлювати, диспергувати забруднення, виводити їх у розчин.

3. Забезпечення необхідного спектру антимікробної активності, а саме загибелі бактерій, гемоконтактних вірусів (в т.ч. вірусів гепатитів В і С) та грибів роду Candida.

Асортимент компанії «Інтердез» налічує кілька препаратів, які мають вищезгадані властивості та підходять для ефективної дезінфекції «критичних» ІМН: «Солізим», «Дезекон», «Максисан», «Дезеком ОМ».

Засоби для передстерилізаційного очищення критичних виробів медичного призначення

Передстерилізаційне очищення (ПСО) — другий етап обробки «критичних» виробів та предметів, який проводиться після дезінфекції та відмивання виробів від залишків дезінфектанту.

Основна вимога, якій має відповідати засіб для ПСО «критичних» ІМН — наявність ефективної миючої дії для повноцінного видалення залишків білкових, жирових, механічних забруднень, лікарських препаратів тощо.

Такий ефект мають препарати, у складі яких присутній комплекс ПАР та ферментів (протеаза, ліпаза, амілаза тощо). Наявність у складі препарату ще й антимікробних компонентів дає можливість в одному розчині виконати й дезінфекцію, і ПСО, що значно спрощує роботу персоналу, позбавляючи необхідності готувати різні розчини і відмивати вироби медичного призначення (ІМН) від залишків дезінфекційного розчину перед зануренням у розчин для ПСО.

В асортименті компанії Інтердез є кілька препаратів, які мають вищевказані властивості й підходять для ефективної ПСО «критичних» ІМН, а також для дезінфекції, поєднаної з ПСО: «Солізим», «Саніфект», «Санікон», «Санімакс», «Дезекон», «Максисан», «Фан»

Засоби для стерилізації «критичних» виробів медичного призначення та предметів

Стерилізація «критичних» виробів медичного призначення (ВМП) проводиться з метою забезпечення загибелі на виробах, що стерилізуються, або матеріалах вегетативних і спорових форм патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Стерилізація «критичних» виробів медичного призначення проводиться термічними або хімічними методами, залежно від конструкції виробу, що обробляється.

Найбільш доступними, ефективними та раціональними вважаються термічні методи стерилізації — стерилізація в парових стерилізаторах (автоклавування) та повітряних стерилізаторах. Волога насичена пара має дуже високу проникаючу здатність, у тому числі в пористі матеріали та текстильні вироби. Ефективність стерилізації в автоклаві обумовлена ​​дією насиченої водяної пари за високої температури, що дає можливість завершити цикл стерилізації, наприклад, за температури 134 °С за короткий час — 5 хвилин.

Стерилізація хімічним методом має на увазі вплив на мікрофлору хімічних речовин. Цей метод стерилізації використовується для надзвичайно важливих за призначенням і дорогих медичних виробів, до яких в силу особливостей конструкції та характеристик конструктивних матеріалів, що використовуються, не можуть бути задіяна стерилізація термічними методами (ендоскопічне обладнання, відеокамери, ультразвукові головки, датчики та ін.)

Основна вимога, якій має відповідати засіб для хімічної стерилізації критичних виробів медичного призначення — здатність спричиняти загибель спорових форм мікроорганізмів. Такий ефект мають препарати на основі альдегідів та окислювачів, зокрема, на основі надоцтової кислоти, яка є одним із найпотужніших біоцидів.

Компанія Інтердез пропонує сучасні стерилянти на основі надуцтової кислоти з комплексами допоміжних речовин – «Соліокс» (гранули) та «Стерисіл» (готовий до застосування засіб).

Дезінфекція напівкритичних виробів медичного призначення

До «напівкритичних» відносять вироби медичного призначення або їх елементи, що контактують із неушкодженими слизовими оболонками, у т. ч. внутрішніх органів (анестезіологічні, інгаляційні, ендотрахеальні пристрої, жорсткі та гнучкі ендоскопи для діагностичних досліджень у порожнистих органах тощо). «Напівкритичні» вироби, як правило, використовуються стерильними або проходять обробку в режимі дезінфекції високого рівня.

Дезінфекція високого рівня — це обробка виробів стерилізуючим (спороцидним) засобом, за якої забезпечується загибель усіх патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів (бактерій, у тому числі мікобактерій туберкульозу, будь-яких вірусів та грибів роду Сandida) та знижується кількість спор. Режими дезінфекції високого рівня (ДВР) та стерилізації однакові за концентрацією та температурою робочого розчину й розрізняються лише за часом дезінфекційної та стерилізаційної витримки.

Засоби для дезінфекції напівкритичних виробів медичного призначення

Основні вимоги, яким мають відповідати розчини для дезінфекції високого рівня напівкритичних виробів медичного призначення (ВМП):

1. Наявність спороцидної дії та встановлених режимів стерилізації;

2. Скорочений час експозиції, порівняно з експозицією стерилізації. Можливість використання препарату в тій же концентрації при тій же температурі, що і під час стерилізації, з часом експозиції не більше 5-45 хв.

В асортименті компанії Інтердез є дезінфікуючі засоби високого рівня, що відповідають цим вимогам: “Соліокс”, “Стерисіл”.

Дезінфекція «некритичних» виробів та предметів

До «некритичних» належать вироби медичного призначення та предмети догляду за хворими, що стикаються зі здоровою шкірою: елементи інструментів, частини приладів та пристроїв, меблів та ін., милиці, білизна, посуд, деякі види лікарняних меблів, операційний стіл, гінекологічне та стоматологічне крісло та ін.). Дезінфекція некритичних виробів медичного призначення спрямована на знищення всіх вегетативних форм мікроорганізмів (крім збудників туберкульозу), грибів роду Сandida та деяких вірусів.

Засоби для дезінфекції «некритичних» виробів та предметів

Основні вимоги, окрім відповідного спектру антимікробної активності, яким мають відповідати препарати для дезінфекції «некритичних» виробів:
– поєднання дезинфікуючої та миючої дії;
– відсутність у складі летючих компонентів, стійкого неприємного запаху, дратівливої дії на верхні дихальні шляхи, можливість застосування в присутності пацієнтів;
– можливість проведення експрес-дезінфекції (наприклад, при експозиції від 30 секунд до 5 хвилин).

Як правило, препарати для дезінфекції «некритичних» виробів медичного призначення (ВМП) використовуються методом протирання серветкою, просоченою засобом (зручні вологі серветки заводського виготовлення, упаковані в пластикові контейнери) або зрошення (упаковка з тригером-розпилювачем), можливо, з наступним додатковим протиранням серветкою. Для дезінфекції «некритичних» виробів компанія Інтердез пропонує такі препарати: «Неостерил» (безбарвний — серветки або флакон з тригером), «Стерисіл» (серветки), «Дезекон ОМ», «Дезекон», «Максисан», «Фан».

У сучасних реаліях запорукою успішного виробництва і просування продуктів харчування і напоїв, в першу чергу, є їх висока якість і безпека для кінцевого споживача і, в другу чергу, смакові особливості. Безумовно, випуск високоякісної готової продукції залежить від багатьох факторів, наприклад, таких як, показники якості сировини, дотримання технології переробки, але без забезпечення і підтримки стабільного високого санітарно-гігієнічного стану виробництва, все це відходить на другий план.

Методи дезінфекції в пивобезалкогольній промисловості. Основні санітарно-гігієнічні вимоги

✅ При безграмотному проведенні санітарно-гігієнічних заходів на підприємствах з виробництва напоїв відбувається інтенсивне мікробне забруднення продукції, її швидке псування, що з високою ймовірністю може завдати шкоди здоров’ю людини і, як наслідок призведе до економічного збитку і втрати іміджу підприємства. Стабільний високий рівень санітарії може бути забезпечений лише за умови правильного вибору ефективних професійних миючих і дезінфікуючих засобів з урахуванням характеру і ступеня забруднень, типу обладнання та умов проведення процесу виробництва на кожному конкретному підприємстві.

У зв’язку з постійною необхідністю ретельного контролю пивобезалкогольного виробництва згідно протоколів НАСРР, в тому числі мікробіологічного, операції санітарної обробки (миття, очищення і дезінфекції) є невід’ємною частиною технологічного процесу на всіх етапах виробництва продукту, починаючи від приймання сировини до відвантаження готової продукції.

Інструкції з миття і дезінфекції повинні враховувати вимоги Державних санітарних норм і правил для підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої (ДСанПіН 4.4.4.-152-2008).

Санітарна обробка та мийка технологічного обладнання

✅ Миття та дезінфекція — взаємопов’язані процеси і окремо один від одного не забезпечують необхідний стабільний високий рівень санітарії. З використанням мийних засобів видаляють забруднення різної хімічної природи, а засоби для дезінфекції відповідають за знезараження технологічного обладнання та попередження мікробної контамінації напоїв.

Обов’язковою умовою ефективної дезінфекції є повне видалення органічних і неорганічних забруднень і залишків мийних засобів з оброблюваної поверхні. Миття і дезінфекцію технологічного обладнання здійснюють після закінчення технологічного етапу (циклу). Загальну дезінфекцію   технологічного обладнання і трубопроводів слід проводити не рідше 1 разу на місяць.  Час миття та дезінфекції технологічного обладнання повинен фіксуватись у відповідних журналах.

Критерії вибору дезінфікуючого засобу:

• широкий спектр антимікробної дії
• поєднання мийної і дезінфекційної дії; можливість використання теплих робочих розчинів (при цьому підвищується антимікробна і мийна дія)
• відсутність пошкоджуючої дії на матеріали об’єктів обробки
• коротка експозиція дезінфекції для економії часу на всю процедуру обробки
• легке змивання залишків засобу з оброблюваної поверхні й наявність доступних методів контролю якості змивання; стабільність засобу і його робочих розчинів при зберіганні
• зручність приготування робочих розчинів
• ступінь піноутворення
• різноманітність методів застосування робочих розчинів (протирання, зрошування, замочування, ручне миття, механізоване миття (в т.ч. в СІР)
• наявність доступних методів контролю вмісту активно діючих речовин в засобі і його робочих розчинах тощо.

✅ Зупинимося детальніше на найважливіших аспектах санітарної обробки на підприємствах з виробництва пиво-безалкогольної продукції. З наявного досвіду застосування різних дезінфектантів, варто відзначити, що найкращою активно діючою речовиною для дезінфекції технологічного обладнання є надоцтова кислота (НОК).

Її дія заснована на відщепленні від молекули кислоти атомарного кисню, який справляє дезінфікуючу дію. На сьогоднішній день надоцтова кислота – одна з найбільш безпечних і екологічно чистих діючих речовин дезінфікуючих засобів завдяки тому, що продукти ії розпаду являють собою звичайну воду, кисень і оцтову кислоту. Тому, в ряді випадків, ії можливо не змивати з оброблених поверхонь. За необхідності, речовина добре змивається, не пошкоджує різні матеріали (від нержавіючої сталі до пластмаси і гуми). Однак не слід застосовувати НУК на поверхнях з кольорових металів. Після застосування розчинів з надоцтовою кислотою, оброблювані поверхні не мають сторонніх запахів і не втрачають зовнішній вигляд.

CIP-миття обладнання в пивобезалкогольних підприємствах

✅ Наступний важливий елемент виробничого процесу пивобезалкогольних підприємств — CIP-миття обладнання. Це метод очищення і дезінфекції внутрішніх поверхонь трубопроводів, ємностей, фільтрів і пов’язаної з ними арматури та інших елементів технологічного обладнання, без розбирання з використанням безпінних або слабо пінних препаратів. Переваги CIP-мийки важко переоцінити, мийка устаткування відбувається в рази, а то і в десятки разів швидше, вона набагато менш трудомістка, дозволяє досягти високих результатів, і найголовніше, гарантує ефективність процесу та впевненість у безпеці продукції, що виробляється.

На сьогоднішній день в асортименті продукції, яку пропонує компанія Інтердез, представлені миючі та дезінфікуючі засоби різної препаративної форми: як тверди (таблетки, гранули), так і рідкі препарати (концентрати і готові до використання). Завдяки наявності власної хімічної лабораторії і висококваліфікованих фахівців, компанія постійно проводить скрупульозну роботу над розробками унікальних препаратів і технологій для вирішення завдань будь-якої складності для забезпечення високого рівня санітарії на підприємствах харчової промисловості.

Дезінфікуючі препарати для пивобезалкогольних підприємств

✅ Для гігієнічної дезінфекції рук працівників рекомендуються швидкодіючі засоби на основі спиртів НЕОПРІМ, НЕОСТЕРИЛ (блакитний або безбарвний) — час обробки рук 30 секунд, а також засіб для миття (видалення забруднень) і одночасної гігієнічної дезінфекції рук НЕОСТЕРИЛ М — час обробки також 30 секунд.

На завершення, хотілося б ще раз акцентувати увагу на тому, що санітарія й гігієна на підприємствах пивоварної промисловості — найважливіші складові виробничого процесу, на якому категорично не рекомендується економити, так як санітарія вашого підприємства, це запорука високої якості продукту, що випускається, позитивного іміджу і лояльності споживачів, зростання прибутку.

Всі запропоновані дезінфекційні засоби мають державну реєстрацію в Україні і необхідні дозвільні і нормативно-методичні документи.

Основні санітарно-гігієнічні вимоги

✅ Сировина тваринного походження є відмінним поживним середовищем для різноманітних мікроорганізмів, тому одним із важливих заходів, що проводяться на м’ясопереробних підприємствах, є профілактична дезінфекція, спрямована на знищення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів на поверхнях різноманітних об’єктів.

Обов’язковою умовою ефективної дезінфекції є попереднє ретельне видалення з поверхонь об’єктів забруднень, які містять складні білково-жирові, мінеральні і мікробіологічні комплекси.

Для видалення жирових забруднень доцільно використовувати лужні мийні розчини при температурі 45-55 °С. Більш висока температура може призвести до полімеризації жирів і коагуляції (денатурації) білків з утворенням  складних для видалення полімерних плівок і важких відкладень.

Білкові забруднення виникають на всіх ділянках технологічного процесу від забою до завершення обробки. Видалення не денатурованих білкових забруднень здійснюється лужними засобами (рН 8-11) і складностей не становить. Для видалення білкових забруднень на ваннах крові на ділянці забою та інших, де необхідно видаляти пігменти крові, доцільно використовувати мийні розчини, що містять активний хлор при не високих температурах, аби уникнути денатурації білків крові.

До важких білкових забруднень слід віднести «м’ясний камінь», який єскладним конгломератомденатурованих білків і мінеральних компонентів. Виникнення таких забруднень є ознакою недостатньої періодичності миття обладнання і (або) неправильної технології миття. Для видалення таких забруднень використовують спеціальні кислотні засоби, інертні до матеріалів, з яких виготовлено обладнання.

До мінеральних забруднень відносяться:

• відкладення солей жорсткості води, яка використовується на виробництві
• продукти корозії металів, з яких виготовлено обладнання (наприклад, іржа)
• сольові відкладення з розсолів та інше

Ці забруднення створюють на внутрішніх і зовнішніх поверхнях обладнання місця адгезії, де відбувається не помітне оком осадження, утримання і розмноження мікроорганізмів.Тому запобігання утворенню і видалення мінеральних відкладень є важливою умовоюдлязабезпечення стабільної санітарії на підприємстві.Видалення мінеральних забруднень здійснюється з використання кислотних мийних засобів з урахуванням їх сумісності з конструктивними матеріалами обладнання.

Окремо необхідно звернути увагу на органо-мінеральні відкладення в термокамерах (коптільно-варочних камерах) на підприємствах, де виробляється м’ясна гастрономічна продукція. Не своєчасне або неефективне видалення мінеральних відкладень, забруднень димовими смолами, жирами і денатурованим білком може призвести до забруднення ними готової продукції, а також до порушення режиму роботи термокамери.

Ретельне ополіскування водою задля видалення залишків мийних засобів є обов’язковим для запобігання можливої інактивації активнодіючих речовин дезінфекційних засобів на наступному етапі санітарної обробки!

За типом активно діючої речовини дезінфікуючі засоби для харчопереробних підприємства поділяють на такі основні групи:

• галоїдовмісні препарати (містять активний хлор, йод, бром)
• засоби на основі окисників (пероксид водню, над оцтова кислота)
• спиртовмісні препарати
• засоби на основі поверхнево-активних речовин (ПАР)
• препарати на основі похідних фенолу

Критерії, за якими обирають дезінфекційні засоби:

• широкий спектр антимікробної дії при короткій експозиції дезінфекції (5-15 хвилин)
• поєднання дезінфекційної, мийної і дезодоруючої дії
• відсутність пошкоджуючої дії на матеріали об’єктів обробки
• безпечність для користувачів і оточуючих, відсутність у складі засобу летких токсичних компонентів зі стійким неприємним запахом
• технологічність і зручність у застосуванні, швидка і повна розчинність в воді, можливість використання теплих робочих розчинів
• стабільність засобу і його робочих розчинів при зберіганні
• наявність методів і засобів для експрес-контролю вмісту активно діючих речовин в засобі і його робочих розчинах та для контролю якості змивання залишків засобу з оброблених поверхонь

Вищевказаним вимогам повність відповідаю дезінфекційні засоби на основі катіонних поверхнево-активних речовин (ПАР), зокрема четвертинних амонієвих сполук (ЧАС). Радимо придбати наступні дезінфекційні засоби, які пропонує компанія Інтердез: ДЕЗЕКОН ОМ (помірно лужний засіб з помірним піноутворенням на основі комплексу катіонних ПАР), САНІКОН (лужний пінний засіб на основі 4-х ЧАС), САНІМАКС (засіб з нейтральним рН і помірним піноутворенням на основі комплексу 4-х ЧАС).

Санітарна обробка технологічного обладнання

✅ Дезінфекція поверхонь приміщень, технологічного, холодильногообладнання, посуду, тари, інвентарю, транспорту тощо здійснюють після їх попереднього очищення від залишків сировини, бруду, миття і змивання залишків миючих засобів.Але при використанні миюче-дезінфікуючих розчинів миття і дезінфекція можливо поєднувати в одну операцію. В цьому випадку санітарну обробку проводять за схемою: механічне очищення, обробка миюче-дезінфікуючим розчином, промивання водою.

На м’ясопереробних підприємствах дезінфекції підлягають: руки персоналу, поверхні виробничих, складських, підсобних, санітарно-технічних, побутових та інших приміщень, холодильні камери, технологічне обладнання, виробничі столи, ручний інструмент (в тому числі ножі), трапи, транспортери, конвеєри, ліфти для приймання готової продукції та сировини, інвентар, посуд, тара, візки, внутрішньоцеховий транспорт та транспорт для перевезення готової продукції та сировини, транспортні засоби для перевезення тварин та птиці, санітарний одяг (в тому числі фартухи, нарукавники), контейнери і баки для сміття та для харчових відходів, санітарно-технічне обладнання; сміттєзбірники; прибиральний інвентар тощо.

Гігієнічна дезінфекція рук персоналу підприємств проводиться:

• перед початком роботи
• за необхідності при забрудненні рук, а також після виконання технологічних операцій з харчовою сировиною тваринного походження (м’ясо, птиця) (наприклад, на підприємствах, де виробляється м’ясна гастрономія)
• після кожного виходу із виробничого приміщення та по поверненні у нього
• при зміні технологічної операції (наприклад, при переході від сирих продуктів і напівфабрикатів до готових)
• після відвідування санвузла
• після чихання, кашлю, витирання носа або очей, розчісування
• у випадку контактування з предметами, які можуть забруднити руки мікроорганізмами

Для гігієнічної дезінфекції рук працівників рекомендуються швидкодіючі засоби на основі спиртів: НЕОПРИМ, НЕОСТЕРИЛ (безбарвний) – час обробки рук 30 секунд, а також засіб для миття (видалення забруднень) і одночасної гігієнічної дезінфекції рук НЕОСТЕРИЛ М – час обробки також 30 секунд.

Мийка підприємствах м’ясопереробної промисловості

✅ Прибирання виробничих приміщень і санітарну обробку технологічного устаткування, інвентарю і цехового транспорту проводять в терміни і способами, що визначені відповідною “Інструкцією”, яка затверджується керівництвом підприємства.

В усіх виробничих, побутових і допоміжних приміщеннях постійно підтримують належну чистоту. При прибиранні підлог у виробничих приміщеннях (особливо при використанні мийного обладнання високого тиску) в процесі роботи має бути унеможливленезабруднення технологічного устаткування, інвентарю, оброблюваної сировини і готової продукції.

Про проведення дезінфекції робиться запис в журналі реєстрації дезінфекції з вказівкою дати проведення, об’єкту дезінфекції і режиму.

Після проведення санітарної обробки проводиться візуальний, хімічний і бактеріологічний контроль якості обробки.

Побутові приміщення щодня після закінчення роботи ретельно прибирають: очищають від пилу, стіни, поли та інвентар промивають мильно-лужним розчином і гарячою водою; шафи у вбиральнях очищають вологим способом і не рідше 1 раз в тиждень піддають дезінфекції шляхом зрошування або протирання тканиною, змоченою в дезінфікуючому  розчині.

Санітарні вузли підлягають обробці миючими і дезінфікуючими засобами не менше 2-х разів в змінута за потребою.

Дезінфекцію, душових та санпропускників, проводять із застосуванням дезінфікуючих розчинів в режимі проти збудників дерматомікозів, тому що в цих приміщеннях існує вірогідність розповсюдження грибкових інфекцій.

Прибиральний інвентар після закінчення прибирання дезінфікують методом занурення в дезінфікуючий розчин, після чого перуть, полощуть у воді і висушують.Його зберігають в чистому вигляді в спеціально відведених місцях, максимально наближених до місця використання. Для прибирання і дезінфекції санвузлів має бути виділений спеціальний інвентар, що має спеціальне (червоне) маркування. Персонал, який здійснює прибирання в санітарних вузлах, категорично забороняється залучати для прибирання інших приміщень і виконання будь-яких робіт пов’язаних з виробництвом.

Санітарний одяг працівників виробничих цехів повинен бути чистим, змінюватись щоденно або по міри забруднення. Фартухи та нарукавники (з клейонки) після роботи промивають гарячою водою з миючим засобомі дезінфікують.

Особливу увагу приділяють облаштуванню дезбар’єрівдля дезінфекції коліс автотранспорту при в’їзді і виїзді з території  підприємства. Для заповнення  дезбар’єрівіз асортимента компанії Інтердез рекомендуються дезінфекційні засоби САНІМАКС, ДЕЗЕКОН ОМ, САНІТАБ. Необхідно підкреслити, що вказані  засобинадзвичайно економічні та ефективні в застосуванні.Так, наприклад, із 1 л концентрату засобу САНІМАКС можливо приготувати 2500л робочого розчину, із 1 л засобу ДЕЗЕКОН ОМ  – 2000л робочого розчину, із 1 кг засобу САНІТАБ – 1500л робочого розчину для заповнення дезбар’єрів.

Транспортні засоби для перевезення м’яса і м’ясопродуктів щодня після закінчення роботи, очищають від харчових залишків, промивають теплою водою і дезінфікують. Кузови автомашин і ящики для продуктів, що оббиті оцинкованим залізом, не можна дезінфікувати розчинами хлор активних препаратів, а оббиті листовим алюмінієм – розчинами їдких лугів. Перевезення м’яса і субпродуктів спільно з готовими м’ясними виробами заборонено.

✅ Компанія Інтердез реалізує широкий асортимент сучасних дезінфекційних засобів вітчизняного (власного) та іноземного виробництва, які можуть повністю забезпечити потреби підприємств м’ясопереробної промисловості. Важливо наголосити, що режими дезінфекції для всіх засобів встановлені за результатами тестування засобів у відповідності з чинними сучасними (в т.ч. європейськими) стандартами. Напрацьовано тривалий позитивний досвід їх використання в м’ясопереробній промисловості.

Всі запропоновані дезінфекційні засоби мають державну реєстрацію в Україні і необхідні дозвільні і нормативно-методичні документи.

Основні санітарно-гігієнічні вимоги

✅ Для забезпечення мікробіологічної безпечності кондитерської продукції необхідно, щоб процес її виробництва проводився з дотриманням вимог, визначених, зокрема, у Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів», Державних санітарних правилах для підприємств (цехів), що виробляють кондитерські вироби з кремом, затверджених наказом МОЗ України 28.08.1997  № 262, методичних настановах, постійно дiючих процедурах, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) та інших законодавчих, нормативно-правових та інструктивно-методичних документах.

Викладені в них санітарно-гігієнічні вимоги стосуються благоустрою території, водопостачання і каналізування підприємств, поводження з відходами, планування і утримування виробничих, санітарно-побутових і складських приміщень, компоновки та санітарної обробки обладнання, організації технологічного процесу виробництва продукції від приймання сировини до відправки готової продукції в торгівельну мережу, забезпечення лабораторного контролю за якістю сировини та готової продукції, гігієни персоналу тощо.

Санітарна обробка технологічного обладнання

✅ Санітарна обробка технологічного обладнання є невід’ємною складовою технологічного процесу при виробництві харчових продуктів. За результатами санітарної обробки розрізняють такі ступені чистоти обладнання:

• фізична чистота – відсутність видимих ​​залишків забруднень на поверхнях
• хімічна чистота-видалення і відсутність на поверхнях не тільки видимих ​​забруднень, але і залишків, які можливо виявити за смаком або запахом, але які невидимі неозброєним оком
• мікробіологічна чистота – досягається дезінфекцією
• стерильна чистота – знищення всіх мікроорганізмів

Важливо відзначити, що обладнання може бути мікробіологічно чистим і при цьому не обов’язково фізично- та(або) хімічно чистим. Проте досягти мікробіологічної чистоти легше, якщо поверхні щонайменше будуть фізично чистими.

Мийка на підприємствах кондитерської промисловості

✅ Забруднення на поверхнях технологічного обладнання, інвентарю, тари та інших виробів мають складний характер через наявність в них різноманітних жирів (тваринного і рослинного походження), білків, вуглеводів, мінеральних та інших речовин, що пояснюється рецептурою продукції. Для видалення таких забруднень використання лише соди для отримання лужних розчинів або лише кислоти буде не достатньо ефективним. У зв’язку з цим, залежно від виду забруднення на поверхні, використовують той чи інший мийний або мийно-дезінфекційний засіб. Слід використовувати комплексні засоби, до складу яких включені ефективні поверхнево-активні речовини, спеціальні розчинники, комплексоутворювачі, антикорозійні компоненти, регулятори рН і піноутворення тощо.

На виробництві кремових кондитерських виробів для знезаражування повітря виробничих приміщень, поверхонь обладнання, тари, пакувальних матеріалів в оздоблювальних цехах, мийних цехового інвентарю та обладнання, відділеннях виготовлення кремів повинні бути встановлені бактерицидні лампи. Знезаражування повітря та поверхонь досягається безперервним опромінюванням протягом 2-3-х годин з подальшими перервами на 1 годину. В сумі час опромінювання на добу повинен складати 6-8 годин. Установки УФ-опромінення повітря встановлюються з розрахунку 2-2,5 Вт потужності УФ-ламп на 1 м³ приміщення. Спостереження за станом їх експлуатації покладається на інженерно-технічний персонал підприємства.

Прибирання приміщень кондитерських підприємств

✅ Прибирання приміщень проводиться в перервах протягом зміни, між змінами, санітарні години перед початком зміни, а також санітарні дні, які проводяться за графіком не менше 2-х разів на місяць. Проведення санітарних днів реєструється в спеціальному журналі. Прибиральниці   повинні бути забезпечені прибиральним інвентарем, засобами для миття та дезінфекції.

Після закінчення роботи необхідно проводити вологе прибирання усіх приміщень, миття виробничого обладнання та інвентарю, дверей, панелей, карнизів, підвіконня, опалювальних приладів, трубопроводів тощо з використанням лужних мийних засобів або мийно-дезінфекційних засобів. По закінченні миття поверхні, які контактують з харчовою сировиною або готовою продукцією промивають водою і висушують.

Кабіни підйомників  очищають  щоденно при суворому дотриманні правил техніки безпеки.  Перила сходових кліток протирають вологою ганчіркою,  місця  поза  радіаторами очищають від пилу та сміття в міру забруднення.

Належна санітарна обробка технологічного обладнання і інвентарю є невід’ємним етапом технологічного процесу, оскільки погано промите і просушене обладнання містить залишки крему та промивних вод з відносно низькою концентрацією цукру, що може сприяти розмноженню мікроорганізмів, в першу чергу стафілококів.

Для санітарної обробки обладнання, інвентарю та тари допускається застосування     мийних, дезінфекційних і мийно-дезінфекційних  засобів, дозволених у встановленому порядку для миття та дезінфекції обладнання,  інвентарю та тари, призначених для контакту з харчовими продуктами. Ретельне ополіскування водою задля видалення залишків мийних засобів є обов’язковим для запобігання можливої інактивації активнодіючих речовин дезінфекційних засобів на наступному етапі санітарної обробки!

Розчини мийних, дезінфекційних та мийно-дезінфекційних засобів готують в хімічно- та корозійностійких, промаркованих місткостях із дотриманням вимог безпеки, передбачених нормативно-технічною документацією на конкретний засіб.

Санітарна обробка обладнання в кондитерській промисловості

✅ Санітарну обробку обладнання,  апаратури, тари, варильних котлів для сиропу, баків для зберігання сиропу, мірних бачків, трубопроводів виконують шляхом послідовного проведення таких операцій:

• обполіскування теплою водою температурою не нижче 35 град. C для видалення залишків молока, сиропу та крему
• миття за допомогою йоржів та щіток теплим (температура 40-45 град. C) розчином лужного мийного засобу для видалення білково-жирової плівки
• дезінфекція розчином дезінфекційного засобу для зниження бактеріального забруднення поверхні,  що обробляється (допускається обробка гострою парою)
• обполіскування гарячою водою (не  нижче 60 град. C) для видалення залишків мийного та дезінфекційного засобів

✅ Обладнання, тару, інвентар, що використовують для виготовлення яєчної маси, кремозбивальну машину, столи для оздоблення тортів та тістечок обробляють у такій послідовності:

• механічне очищення
• миття  розчином лужного мийного засобу при температурі розчину 40-45 град. С для видалення білково-жирової плівки і ополіскування водою з метою попередження інактивації активно-діючих речовин дезінфекційного засобу компонентами мийного засобу
• дезінфекція розчином дезінфекційного засобу
• обполіскування гарячою водою температурою не нижче 60 град. C для видалення залишків мийних та дезінфекційних засобів

✅ Кремозбивальну машину заливають послідовно мийним та дезінфекційним розчином або розчином мийно-дезінфекційного засобу і проводять обробку  під  час  роботи машини.

Інвентар, внутріцехову тару обробляють в спеціальних мийних відділеннях, обладнаних 3-секційними ваннами з підведенням  гарячої  та  холодної  води і стоком в каналізацію із повітряним розривом.

✅ Обробку внутріцехової  тари  та інвентарю проводять після ретельного механічного очищення у такому порядку:

• у  першій  секції:  замочування та миття в розчині лужного мийного засобу при температурі розчину не нижче 40-45 град. C і ополіскування водою
• у  другій секції: дезінфекція розчином дезінфекційного засобу
• у третій секції: обполіскування проточною водою температурою не нижче 60 град. C

Допускається  дезінфекція дрібного інвентарю кип’ятінням протягом 30 хв.

Після обробки  інвентар та внутріцехову тару просушують і зберігають на стелажах,  підставках висотою не менше 0,5-0,7  м від підлоги.

Миття  оборотної  тари  повинно  проводитися окремо від миття внутрішньоцехової тари та інвентарю. Лотки, листи, кришки, що використовують для транспортування тістечок, після кожного повернення з торговельної мережі  миють  розчином  мийного  засобу температурою 40-45 град. C, дезінфікують розчином дезінфекційного засобу, обполіскують гарячою водою температурою не нижче 60 град. C, просушують.

При застосуванні мийно-дезінфекційних засобів для санітарної обробки технологічного обладнання, інвентарю та тари поєднують в одній операції стадії миття та дезінфекції. Інструкції з використання окремих дезінфекційних засобів передбачають можливість посилення мийної дії розчинів дезінфекційних засобів, за необхідності, додаванням до них кальцинованої соди до 3%. До таких засобів відносяться дезінфекційні засоби САНІКОН і САНІФЕКТ виробництва Інтердез. Слід підкреслити, що додавання до розчинів дезінфекційних засобів будь-яких мийних засобів, якщо це не передбачено інструкцією – неприпустимо! Такі дії можуть призвести до нейтралізації активно-діючої речовини дезінфекційного засобу!

Контроль за приготуванням мийних та дезінфекційних засобів (концентрація  активнодіючої речовини в препараті і його робочому розчині) покладається на технологічну лабораторію підприємства, контроль за ефективністю санітарної обробки – на бактеріологічну лабораторію. У разі відсутності технологічної та бактеріологічної лабораторії на підприємстві  періодичний  контроль  здійснюється на договірних засадах.

Для прибирання та дезінфекції санітарних вузлів виділяють спеціальний інвентар з  сигнальним маркуванням (червоним кольором). Інвентар для прибирання санвузлів повинен зберігатися окремо від прибирального інвентарю інших приміщень. Забороняється використовувати його не за призначенням. Перед входом у туалет повинен бути килимок,  змочений дезінфекційним розчином для знезараження взуття (дезрозчин підлягає щоденній заміні).

Особливо ретельно працівники підприємств повинні стежити за гігієною рук. Мити і проводити дезінфекційну обробку рук слід: перед початком роботи, після кожного виходу з виробничого приміщення, по поверненню в виробниче приміщення; при переході від однієї операції до іншої; після контакту із забрудненими предметами. Після відвідування санвузла мити і проводити дезінфекцію рук слід двічі: в шлюзі після відвідування туалету до надягання халата і на робочому місці, безпосередньо перед тим, як приступати до роботи. Правила дезінфекції рук: втирати антисептик тільки в суху шкіру за методикою ДСТУ EN 1500:2018; використовувати ліктьові настінні дозатори; не застосовувати для нанесення засобу серветки, губки, тампони та інші сторонні предмети.

Мийні засоби лише видаляють з поверхні обладнання забруднення, проте не можуть забезпечити мікробіологічної чистоти. Тому невірно ототожнювати миття та дезінфекцію: миття обладнання не виключає дезінфекцію і навпаки, дезінфекція не замінює миття.

Методи поєднання мийки та дезінфекції об’єктів в одному етапі

Існують методи поєднання миття і дезінфекції об’єктів в одному етапі. Для цього використовують мийно-дезінфікуючі засоби, які окрім біоцидних компонентів містять композиції поверхнево-активних речовин. До таких засобів відносяться засоби:

• • САНІКОН (лужний засіб на основі комплексу ЧАС (не менше 5,5%), метасілікату натрію,  аніонної ПАР та інших допоміжних речовин)
  • САНІФЕКТ (мийно-дезінфікуючий засіб на основі комплексу ЧАС (не менше 9,0%), неіоногенної ПАР, комплексоутворювача, інгібіторів корозії тощо).

Слід додати, що за необхідності мийна і знежирююча дія робочих розчинів засобів САНІКОН та САНІФЕКТ може бути посилена використанням гарячих робочих розчинів та додаванням кальцинованої або каустичної соди (не більше 3%). Використання гарячих робочих розчинів засобів САНІКОН та САНІФЕКТ не призводить до їх інактивації (руйнації) чи підвищенню агресивності.

Після миття обладнання на його поверхні ще залишаються мікроби, хоча зовні поверхня виглядає чистою. Тому наступним етапом санітарної обробки обладнання є дезінфекція – обробка з метою інактивації залишкової мікрофлори та виключення ймовірності мікробної контамінації сировини та продукції як до так і після теплової обробки.

Хімічна дезінфекція кондитерського обладнання

✅ Дезінфекція хімічними препаратами залишається найбільш доступним і надійним засобом дезінфекції за умови суворого дотримання умов і режимів дезінфекції, дотримання правил безпеки. Однак існує вірогідність потрапляння залишків дезінфікуючих засобів у продукти, а також корозії обладнання при недотриманні вимог до проведення дезінфекції.

Під час дезінфекції необхідно суворо витримувати концентрацію розчину, його температуру та експозицію (час дії), оскільки порушення цих вимог може привести до зниження ефективності дезінфекції, коли розвиток мікроорганізмів лише пригнічується, але вони не гинуть (бактеріостатична дія, а не бактерицидна). Слід уникати перевищення концентрацій розчину дезінфектанту, оскільки це призводить до перевитрати засобу, може викликати пошкодження обладнання (наприклад, корозію) та надмірне виділення в повітря робочої зони летких речовин, шкідливих для здоров’я людини.

Останнім часом в кондитерській промисловості поряд з традиційними хлорвмісними дезінфектантами, використовується досить широкий спектр нових препаратів. Слід нагадати, що всі дезінфекційні засоби повинні пройти процедуру державної реєстрації і бути дозволені для обробки поверхонь, що контактують з харчовими продуктами. В інструкціях по використанню дезінфікуючих засобів мають бути викладені режими та умови їх застосування (зокрема, концентрації та температури розчинів, експозиції, норми витрати розчину, умови зберігання та терміни їх придатності, заходи безпеки для персоналу) та методи визначення якості змивання дезінфекційних розчинів.

Для суворого виконання встановленої періодичності санітарної обробки в кожному цеху повинен бути графік миття та дезінфекції з урахуванням виду продукції, яка виробляється.

Відповідно до сучасних вимог і практики санітарна обробка обладнання має проводитися після закінчення технологічного процесу. Слід зазначити, що використання сучасного коштовного обладнання не гарантує високої мікробіологічної якості і безпечності готової продукції без суворого дотримання основних правил та вимог щодо проведенню санітарної обробки на підприємстві.

Компанія Інтердез має тривалий досвід співпраці з кондитерськими й хлібопекарними підприємствами. Напрацьовано позитивний досвід використання мийних і мийно-дезінфекційних засобів, які пропонує компанія Інтердез, на підприємствах цієї галузі.

За результатами проведених на підприємствах виробничих випробувань створено інструкції і застосування засобів, які затверджені Об’єднанням підприємств хлібопекарської промисловості “Укрхлібпром”. Засоби рекомендовані до застосування в «Інструкції щодо попередження картопляної хвороби хліба» 1-158.00389676.001-2003.

Для санітарної обробки і дезінфекції на кондитерських підприємствах компанія Інтердез пропонує:
✅ Хлорвмісні дезінфікуючі засоби:

✅ Препарати на основі четвертинних амонієвих сполук (ЧАС):

✅ Композиційний дезінфікційний засіб:

✅ Антисептики:

Для гігієнічної дезінфекції рук працівників рекомендуються швидкодіючі засоби на основі композиції етилового та ізопропилового спиртів: НЕОПРИМ, НЕОСТЕРИЛ (блакитний або безбарвний) – час обробки рук 30 секунд, а також засіб для миття (видалення забруднень) і одночасної гігієнічної дезінфекції рук НЕОСТЕРИЛ М – час обробки також 30 секунд. Всі засоби виробництва компанії BALTIACHEMI OU, Естонія. Також ці засоби можуть бути використані для швидкої дезінфекції невеликих за площею поверхонь.

Всі запропоновані дезінфекційні засоби мають державну реєстрацію в Україні і необхідні дозвільні і нормативно-методичні документи.

Вибрані дезінфікуючі засоби й режим іх застосування повинні забезпечувати знищення вірусів, бактерій і грибів. Прийнята в Україні практика складання вказівок та інструкцій із застосування дезінфікуючих засобів така, що в них може не бути відповідних таблиць з режимами застосування й тоді такий режим по інструктивно-методичному документу на конкретний засіб повинен обирати сам користувач.

Помилки користувачів при виборі дезинфікуючого засобу

Обраний дезінфікуючий засіб не повинен фіксувати білкові забруднення. Альдегіди, до яких відносяться формальдегід, глутаральдегід, орто-фталальдегід і гліокаль, через їх фіксування впливу на білки, в засобах для очищення та дезінфекції використовувати не рекомендується. Фіксують білки також спирти у високій концентрації.

Небезпека фіксуючої дії

Обраний для дезінфекції виробів медичного призначення дезінфікуючий засіб не повинен ушкоджувати матеріали, з яких вони виготовлені. Існує думка, що нержавіюча сталь є міцною і стійкою. Насправді і вона схильна до різноманітних видів механічних, термічних і хімічних пошкоджень.

Корозійна стійкість нержавіючих сталей, в першу чергу, залежить від якості, товщини та цілісності пасивного шару. Природний пасивний шар являє собою шар окису хрому, що утворюється, в результаті взаємодії хрому, що входить до складу сталевого сплаву та кисню повітря. До небагатьох речовин, які можуть вплинути на цей шар, відносяться галогени.

Найбільш відомим і небезпечним типом солі вважається хлорид. Хлориди реагують з пасивним шаром і в залежності від концентрації призводять до пошкоджень, а саме до спричиненої хлором виразкової корозії. Вона може бути точковою (у вигляді дрібних темних точок) або поширюватися по всій поверхні інструменту, утворюючи великі глибокі виразки. Причинний взаємозв’язок між вмістом хлору в воді та виразковою корозією у багатьох випадках непередбачуваний. Лабораторні випробування показали, що корозійні явища з’являються на інструментах при вмісті хлоридів 100 мг/л при кімнатній температурі вже через 2 години. З ростом вмісту хлоридів ймовірність виразкової корозії різко зростає. У той же час, з 01 січня 2020 року в Україні норматив вмісту хлоридів у питній воді становить не більше 250 мг в 1 л, тобто в 2,5 рази більше тієї концентрації, яка була взята для лабораторних випробувань.

В Україні зареєстровано велику кількість дезінфекційних засобів на основі хлор активних речовин, в сфері застосування яких вказується можливість їх використання для дезінфекції виробів медичного призначення з корозійно стійких металів. З урахуванням викладених фактів про шкідливий вплив хлоридів на інструментальну сталь до такої сфери застосування хлор активних дезінфекційних засобів слід ставитися критично.

Важливим є наявність у складі обраного засобу комплексоутворюючих речовин, які нейтралізують солі жорсткості у воді й підвищують ефективність дії засобів, а також поверхнево-активних речовин, які знижують поверхневий натяг розчинів, підвищують змочувальні властивості, підтримують емульгуючу та диспергуючу дію, перешкоджають повторному відкладенню забруднень. Відповідні поверхнево-активні речовини в засобах для машинної очистки знижують піноутворення, яке, наприклад, спостерігається при високому кров’яному навантаженні.

Інструменти не слід залишати на тривалий термін перед обробкою, на ніч або на вихідні дні, тому що це може викликати корозію та ускладнити очистку. А для гнучких ендоскопів та інструментів роботизованї хірургії починати обробку рекомендується негайно після закінчення використання. Інструменти слід акуратно вкладати в розчин засобу для дезінфекції для уникнення механічних пошкоджень. Після закінчення часу дезінфекції медичні вироби повинні бути відмиті від залишків дезінфікуючого засобу.

Компанія Інтердез пропонує ряд дезінфекційних засобів з активно-діючими речовинами з різних хімічних груп, які за хімічним складом і функціональним властивостям повністю відповідають перерахованим вище вимогам:

✅ Санікон
✅ Дезекон ОМ
✅ Солізим

Ігнац Земмельвейс в 1847 р. в акушерській клініці у Відні провів дослідження і довів, що деконтамінація рук медичного персоналу є найважливішою процедурою, яка дозволяє попередити внутрішньолікарняне інфікування пацієнтів і персоналу.

Американський хірург П.Б.Прайс в 1930 році запропонував розрізняти мікроби, які живуть і розмножуються в шкірі та на її поверхні (резидентна флора), і мікроби, які тільки тимчасово контамінують шкіру (транзиторна флора).

Чисельність резидентної флори постійна і становить приблизно від 100 до 1000 мікробних тіл на 1 см² поверхні шкіри, з них приблизно 10-20% знаходяться в глибоких шарах шкіри, в тому числі в протоках сальних і потових залоз, в гирлах волосяних фолікулів. Найбільша кількість резидентних мікробів на руках виявляється в області нігтьових валиків і в меншій мірі між пальцями.

Епідеміологічне значення транзиторної флори

Найбільше епідеміологічне значення має транзиторна мікрофлора, яка з’являється на шкірі людини (в т.ч. медичного персоналу та пацієнтів) в результаті контакту з інфікованими особами або контамінованими об’єктами навколишнього середовища. Транзиторна флора може бути представлена набагато небезпечнішими в епідеміологічному відношенні мікроорганізмами, в т.ч. госпітальними штамами збудників (Esherihia spp., Klebsiella spp., Pseudomonas spp., Salmonella spp. S.aureus, Acinetobacter, С.albicans та іншими грамнегативними і грампозитивними бактеріями, а також вірусами та грибами).

У багатьох випадках збудники гнійно-септичних інфекцій, що виділяються від пацієнтів, не виявляються ніде, крім рук персоналу. Поки ці мікроби зберігаються на шкірі, вони можуть передаватися через руки персоналу пацієнтам та забруднювати різні об’єкти зовнішнього середовища, існують умови для подальшої передачі збудників від пацієнта до пацієнта (cross-контамінація). Транзиторні мікроорганізми зберігаються на шкірі рук короткий час (рідко більше 24 годин). Однак, якщо шкіра пошкоджена, то транзиторні мікроорганізми здатні довго колонізувати і інфікувати шкіру, формуючи при цьому нову, набагато більш небезпечну резидентну (але не нормальну) мікрофлору. За цих обставин руки медичних працівників можуть бути не тільки фактором передачі внутрішньолікарняної інфекції, але і її резервуаром. Санація таких носіїв є надто важкою, якщо взагалі можливою.

Сучасний підхід до антисептичної обробки шкіри рук обґрунтовано базується на наступних основних принципах:

✅ ніякі рукавички не є абсолютно непроникними для мікробів
✅ застосування рукавичок не є альтернативою антисептичної обробки рук
✅ практика обробки рукавичок при переході від пацієнта до пацієнта не є ефективним заходом профілактики cross-інфекції
✅ мікроорганізми, що знаходяться на шкірі рук, важко видалити або знищити в процесі миття водою зі звичайним милом – чисельність транзиторної мікрофлори знижується при цьому приблизно в 1000 разів, в той час як при обробці спиртовим антисептиком – в 10000 разів

Спиртові антисептики при їх правильному використанні вкрай рідко є причиною алергічного дерматиту, а спеціальні добавки до антисептиків доглядають за руками.

Часте використання лужного мила для обробки рук є однією з причин виникнення у медичних працівників контактного дерматиту. У той же час, сучасні рецептури містять спеціальні компоненти, які зволожують і регулюють водно-жировий баланс шкіри.

Повний ряд засобів для повноцінної системи гігієни рук медичного персоналу

Основні відмінні властивості засобу «Неостерил»:

✅ широкий спектр антимікробної дії

✅ безпека для користувачів завдяки вдалому поєднанню спиртів з переважанням за часткою етилового спирту, який має кращі показники інгаляційної безпеки (Примітка. Для обробки операційного та ін’єкційного поля у дітей рекомендуються антисептики саме на основі етилового спирту)

✅ завдяки спеціальним функціональним добавкам засіб не подразнює шкіру, регулює її водно-жировий баланс, не викликає алергічних реакцій, шкірно-резорбтивної, сенсибілізуючої дії та інших побічних ефектів, зменшує потребу у використанні засобів догляду за шкірою, сприяє загоєнню мікропошкоджень

✅ універсальність, широка сфера застосування

Стандартні процедури обробки рук хірургів і гігієнічної антисептики шкіри рук, передбачені діючими інструктивно-методичними документами, забезпечують високу антимікробну ефективність засобу «Неостерил». Засіб «Неостерил» отримує схвальні відгуки користувачів!

Це спричинило підвищення уваги до всіх аспектів передачі патогенів під час надання медичної допомоги, включаючи виживання патогенів та можливість існування їх резервуарів в середовищі закладів охорони здоров’я ЗОЗ. В даний час визнано, що стан внутрішнього середовища ЗОЗ може сприяти передачі цілої низки небезпечних патогенів, зокрема, таких, як стійкі до ванкоміцину ентерококи (VRE), MRSA, Clostridium difficile, Acinetobacter spp., Pseudomonas spp., Stenotrophomonas spp., Klebsiella spp., норовірусів та ін. Ці патогени часто виділяються пацієнтами та персоналом, забруднюють поверхні, залишаючись життєздатними на протязі декількох днів і збільшують ризик зараження для інших пацієнтів.

Екологічний скринінг підтверджує мікробне забруднення поверхонь предметів, обладнання та місць загального використання в палатах колонізованих або інфікованих пацієнтів, а часто і в багатьох клінічних зонах медичних закладів. Руки медичних працівників можуть торкатись забруднених поверхонь під час догляду за пацієнтом, і передаватись іншим людям.

Дослідження свідчать, що ризик зараження VRE, MRSA, Acinetobacter spp., Pseudomonas spp. або C. difficile збільшується, якщо новий пацієнт госпіталізується в палату, яку раніше займав пацієнт, котрий був інфікований одним з цих патогенів. Це у значній мірі підтверджує важливу роль середовища ЗОЗ в передачі патогенів.

У всьому світі процес деконтамінації поверхонь є предметом вивчення і дискусій щодо частоти, методів, обладнання, контролювання, моніторингу та стандартів чистоти поверхонь.

Критичні та некритичні поверхні в медичних установах

В зарубіжних специфікаціях з деконтамінації поверхонь в ЗОЗ використовується розподіл поверхонь на 2 основні категорії: критичні і некритичні поверхні. Це нагадує класифікацію, яка за пропозицією американського вченого Сполдінга (E.H.Spaulding) з 1968 року використовується для медичних виробів.

До критичних поверхонь відносять ті, до яких часто торкаються, такі як ручки, кнопки, перемикачі, комп’ютерні клавіатури і елементи управління ліжком пацієнта, а також неінвазивне клінічне обладнання, таке як електрокардіографи, манжети для вимірювання кров’яного тиску, підйомники для пацієнтів, стетоскопи і стійки для внутрішньовенних крапельниць.

До некритичних поверхонь відносять такі об’єкти, як підлога, меблі, м’які елементи оздоблення (включаючи штори, жалюзі), двері, настінні світильники, виступи і полки, радіатори, стелі і стіни, решітки та інші компоненти вентиляції, шафи і т.ін.

Критичні предмети, такі як телефони, ручки, крани, вимикачі, важелі, тримачі, кнопки, клавіатури, монітори пацієнтів, натискні пластини, поручні і т.ін. є у будь-якому ЗОЗ. Місця дотику рук біля пацієнта становлять основну частину критичних поверхонь в палатах. Ці предмети потребують поліпшеного очищення, включаючи дезінфекцію.

У дослідженні, проведеному в 1999 році в дитячій лікарні в м. Норфолк (штат Вірджинія, США), описується нанесення на телефонну трубку в центрі неонатальної інтенсивної терапії фрагментів вірусу мозаїки цвітної капусти (ДНК-маркер). Протягом наступного тижня дослідники відстежували поширення ДНК-маркерів між місцями торкання руками.

Перед зараженням телефону було вибрано більше 30 ділянок для відбору проб в шести палатах відповідно до ризику прямої або непрямої передачі патогенів, включаючи кнопки обладнання, ручки, комп’ютери, карти пацієнтів, дозатори антисептику для рук та ін. Число місць, позитивних по ДНК-маркеру, досягло піку  в палаті з зараженим телефоном через 8 годин (78%) і більше половини (58%) ділянок були постійно забруднені протягом дослідження. Близько 18% місць були позитивними в інших п’яти палатах протягом тижня.

Найбільш часто зараженими ділянками у всіх палатах були руки персоналу, комп’ютери, аналізатори газів крові, дверні ручки і ручки телефонів, кнопки і ручки керування, монітори пацієнтів і медичні карти – це місця, які потребують більш частої і ретельної деконтамінації.

Важливість знезараження клінічного обладнання

Доцільно підкреслити важливий принцип знезараження клінічного обладнання, яке використовується для пацієнтів. Все клінічне обладнання повинно бути очищено і/або знезаражено до і після використання для кожного пацієнта, незалежно від того, як часто воно використовується, де воно використовується або що це за обладнання. Предмет, призначений для використання слід ретельно оглянути перед використанням, і якщо попереднє очищення не є вочевидь виконаним ні за повідомленням, ні за візуальними ознаками, його слід негайно очистити/дезінфікувати.

За висновком дослідників, які вивчали «in vitro» залишкове забруднення поверхонь норовірусом після двох варіантів обробки – очищення миючим засобом і наступної дезінфекції засобом на основі активного хлору або без дезінфекції, для прибирання приміщень, особливо в туалетах і ванних кімнатах, у випадку спалаху норовірусної інфекції повинні використовуватися дезінфікуючі засоби на основі хлору у відповідній концентрації. Очищення лише миючим засобом недостатньо для видалення норовірусу. Автори прийшли до висновку, що очищення мийним засобом з подальшою дезінфекцією розчином активного хлору в концентрації 0,1% при експозиції 1 хв. забезпечує низький рівень залишкового забруднення. Однак індекс інфекційности норовірусу такий, що навіть низькі рівні, досягнуті після дворівневої обробки, все одно ще будуть становити ризик передачі при контакті з руками. Автори запропонували подовжити час дезінфекції поверхонь принаймні до 5 хвилин, аби знизити залишковий рівень вірусу до величин менших, ніж ті, які здатні викликати інфекцію. Проте автори зауважили, що в умовах медичного закладу дотримання часу дезінфекції навіть 5 хвилин (!) в перевантаженій палаті може виявитися незручним і непрактичним.

Важливо! Широкий спектр антимікробної дії дезінфекційного засобу і коротка експозиція дезінфекції є вкрай важливими функціональними характеристиками дезінфекційного засобу для його практичного використання!

Рішення! Зверніть увагу на дезінфекційні засоби «Дезеконом», «Неостерил еко», «Неостерил» і «Стерисил» у вигляді вологих серветок, готових до використання! Широкий спектр антимікробної дії при експозиції від 30 секунд! Засоби відрізняються між собою за активно діючими речовинами.

В багатьох лікарнях наразі від персоналу вимагають маркувати певне обладнання, щоб показати, що воно були належним чином очищене і/або знезаражене після використання – залишають відповідні наклейки або інші позначки. Це особливо важливо для таких предметів, як сидіння унітазів та інші вироби багаторазового використання для санвузлів і, отже, мають потенційно високий ризик зараження.

Є багато приладів, які можуть контактувати, наприклад, з кров’ю і/або біологічними рідинами, наприклад, пульсоксіметри, термометри, набори для визначення рівня цукру в крові, датчики насичення і т.ін. і вони також повинні піддаватися суворому очищенню і дезінфекції до і після використання. Стетоскопи лікарів вже давно вважаються фактором передачі низки мікроорганізмів, а тому вони є предметом перевірок якості очищення. Обробка протиранням або зрошенням стетоскопів засобом для дезінфекції на основі спиртів є ефективною, але часто навіть від цієї простої процедури відмовляються, ігнорують або забувають ії, коли персонал перевантажений і/або його недостатньо.

В медичних установах деконтамінація поверхонь може виконуватися за різними протоколами: загальне очищення з використанням мийних засобів або більш сувора і глибока в поєднанні з процедурою дезінфекції. Протирання поверхні серветкою, змоченою мийним засобом, призводить до значного зниження інфекційного навантаження, але залишкові забруднення вказують на те, що подальша передача патогенів все ж таки ще можлива. Крім того, персоналу необхідно суворо дотримуватись протиепідемічних заходів, адже мийні засоби не мають біоцидної дії, а відбувається лише механічне видалення забруднень і збудників. Додавання після миття стадії дезінфекції призводить до додаткового зниження інфекційного навантаження, при цьому рівні остаточного забруднення поверхонь сягають цільового остаточного безпечного рівня.

Важливо! Описана за результатами досліджень схема двоетапної деконтамінації поверхонь (миття+дезінфекція) стосується використання мийних засобів на основі лаурілсульфату натрію (аніонна ПАР) і дезінфекційного засобу на основі активного хлору у формі таблеток. Змивання залишків мийного засобу перед дезінфекцією не проводилось. У випадку використання на другому етапі (дезінфекція) дезінфекційних засобів на основі катіонних ПАР буде відбуватись нейтралізація антимікробної дії дезінфекційного засобу залишками мийного засобу! Використання трьох-етапної схеми «миття+змивання залишків ПАР+дезінфекція» значно збільшить тривалість і трудомісткість обробки!

Рішення! Зверніть увагу на дезінфекційні засоби «Фан», «Санікон», «Дезеконом», «Соліклор» (гранули)! Засоби поєднують ефективне миття і широкий спектр антимікробної дії для деконтамінації широкого переліку об’єктів при короткій експозиції від 2 хвилин до 10 хвилин! Це можливість суттєво поліпшити якість, зменшити трудомісткість і тривалість обробки!

Визначення ефективності очищення і дезінфекції поверхонь

Ефективність очищення і дезінфекції визначається не тільки ефективністю застосовуваного методу і засобу, але і відповідністю обраних для обробки поверхонь. Очистка і дезінфекція повинні бути зосереджені на критичних поверхнях, які в основному беруть участь в передачі інфекції. Зниження інфекційного навантаження в критичних точках, до яких часто торкаються, з більшою ймовірністю ефективно знизить передачу патогенів, ніж обробка недоступних поверхонь чи з низьким рівнем торкання, таких як високі полки, виступи або стелі, стіни і шибки.

Устаткування для очищення також вразливе для зараження лікарняними патогенами, що сприяє подальшому їх поширенню в лікарняному середовищі. Застосування для деконтамінації поверхонь забрудненого обладнання, інвентарю і розчинів загрожує поширенням патогенів. Відсутність належної дезінфекції матеріалів багаторазового використання дозволяє вижити мікробам, які потім можуть забруднити наступну поверхню, яка підлягає очищенню. Це може відбутись, незважаючи на використання дезінфікуючих засобів, оскільки певні мікроорганізми можуть протистояти дії певних хімічних агентів або природним шляхом, або у наслідок придбаної стійкості, або у наслідок захисту біоплівкою. Використання одноразових серветок для миття і дезінфекції усуває необхідність їх дезінфекції. Персонал з прибирання повинен знати, який продукт можна використовувати для яких поверхонь і як довго слід використовувати серветку або тканину перед утилізацією. Одну серветку рекомендується використовувати для некритичних поверхонь в одній кімнаті або біля одного ліжка (крім зони туалету/ванної кімнати).

Ризики перехресної передачі інфекційних збудників в ЗОЗ наразі зростають через велике робоче навантаження і брак персоналу, високу зайнятість ліжок та їх швидкий оборот, коли лікарня переповнена і інфіковані/контаміновані пацієнти переводяться між палатами (і лікарнями) вдень і вночі. Цілком ймовірно, що багато поверхонь високого ризику в медичних установах піддаються адекватній деконтамінації лише епізодично або, можливо, взагалі не отримують ніякої уваги.

Етапи дезінфекції медичних інструментів в стоматології

✅  Переважна більшість стоматологічних інструментів, які є медичними виробами багаторазового використання і при застосуванні контактують зі слизовою оболонкою порожнини рота і можуть викликати її пошкодження, контактують з ранової поверхнею, кров’ю, з інфікованими тканинами, ротовою рідиною, – перед наступним застосуванням підлягають послідовно 3-м етапах обробки: дезінфекції, передстерілізаційному очищенню (ПСО) і стерилізації (в т.ч. стоматологічні наконечники, ротаційні інструменти, карпульні і інтралігаментарні шприци, інструменти стоматологічного набору (в т.ч. стоматологічні дзеркала), ендодонтичні інструменти і та ін.).

✅ Одноразові вироби після використання знезаражують і утилізують.
Всі інструменти після використання вважаються інфікованими. Дезінфекція інструментів проводиться в тому приміщенні, в якому вони використовувалися. Дезінфекцію здійснюють фізичним, хімічним або комбінованими методами відповідно до режимів, які забезпечують знищення одночасно вірусів, бактерій і грибів. З практики відомо, що окремі стоматологічні заклади встановлюють свої більш жорсткі стандарти дезінфекції, які орієнтовані також на знищення збудників туберкульозу (враховуючі епідемічну ситуацію на туберкульоз в Україні).

✅ Найчастіше дезінфекцію виконують з використанням хімічних дезінфекційних засобів, які мають одночасно дезінфікуючі та миючі властивості, але не володіють фіксуючою дією на білкові забруднення. Слід зазначити, що фіксуюча дія притаманна активно діючим речовинам з групи альдегідів (наприклад, глутаровий альдегід) і спиртам у великій концентрації. Наступні етапи – ПСО і стерилізація, здійснюються згідно з Правилами.

✅ Після прийому кожного пацієнта виконується дезінфекція всіх поверхонь, з якими в процесі лікування контактував лікар, асистент лікаря або пацієнт. Як правило, це столик для інструментів, ручка світильника, ручка і корпус підголівника, стоматологічне крісло, шланги наконечників, повітряний пістолет, елементи управління режимами роботи стоматологічної установки, клавіатура, світлополімерізаційна лампа, плювальниця, шланги слиновідсмоктувача і пилососа на блоці асистента лікаря. Обробка поверхонь обов’язково проводиться також при попаданні на них забруднень (наприклад, крові, біологічних рідин (слини), промивної води).

✅ Дезінфекційні засоби повинні застосовуватися по режиму, ефективному проти бактерій, вірусів і грибів роду Candida одночасно. Для проведення дезінфекції застосовують засоби на основі катіонних ПАР (ЧАС, третинні аміни, похідні гуанідину і композиції на їх основі), активного кисню (за наявності у них миючих властивостей – ПАР в складі засобів), спиртів, які мають режими дезінфекції з короткою експозицією (від 30 секунд до 5 хвилин). Не рекомендуються засоби, на основі летких речовин зі стійким неприємним запахом (наприклад, альдегідів і активного хлору).

Рекомендуємо до застосування такі дезінфекційні засоби:

• Дезеконом (концентрат) (виробництво компанії «Інтердез»)
• Неостерил Еко (виробництво компанії «Інтердез»)
• Дкезеконом 5% розчин (виробництво компанії «Інтердез»)
• Стерисил (виробництво компанії «Baltiachemi OU», Естонія)
• Неостерил безбарвний (виробництво компанії «Baltiachemi OU», Естонія)
• Неостерил / серветки (виробництво компанії «Baltiachemi OU», Естонія)

Всі запропоновані дезінфекційні засоби мають державну реєстрацію в Україні і необхідні дозвільні і нормативно-методичні документи.