Особливості сучасних технологій прибирання і дезінфекції в закладах охорони здоров’я

Ризики та проблеми від інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги (ІПНМД), добре відомі та стають важливою і пріоритетною проблемою громадської охорони здоров’я.

Один із найскладніших аспектів догляду за пацієнтами — це підтримання чистоти у важливих приміщеннях закладу охорони здоров’я (ЗОЗ) з метою уникнення додаткових ризиків для здоров’я пацієнта під час перебування в установі. І хоча рівень ІПНМД залишається високим, відбуваються значні зміни в технологіях очищення і дезінфекції, які дають змогу зменшити кількість патогенів у зонах лікування та догляду за пацієнтами та на критичних поверхнях, до яких часто торкаються, значно полегшити працю персоналу, а також мають суттєву економічну доцільність.

В ЗОЗ все частіше використовують технології прибирання «методом двох відер», а також безвідерні методи: метод попередньої підготовки і система прибирання методом дозування. Сутність методів безвідер- ного прибирання полягає в попередньому зволоженні моп-насадок (серветок) до необхідної міри для даного типу прибирання, без вико­ристання відер для додаткового зволоження і полоскання. В процесі прибирання моп-насадки (серветки) використовують лише на певній площі та за призначенням згідно кольорового кодування. Після при­бирання моп-насадку (серветку) знімають з тримача та кладуть у спеці­альну ємність для використаних насадок, з наступним знезараженням за допомогою дезінфікуючих засобів, пранням, сушкою (автоклавуванням за необхідності) і підготовкою до наступного циклу використання.

Переваги використання безвідерних методів прибирання:

✅ Зниження видатків на витратні матеріали та хімікати за рахунок менших норм використання робочих розчинів і можливості виконання вологого прибирання взагалі без застосування хімічних препаратів (лише змочу­ванням водою) або навіть сухим методом.

✅ Підвищення якості прибирання і зменшення ризиків перехресного кон- тамінування поверхонь за рахунок використання інвентарю з кольоро­вим кодуванням і дотримання принципу «один моп на одну кімнату».

✅ Суттєве зниження витрат часу на прибирання.

✅ Збільшення продуктивності роботи персоналу.

✅ Зменшення фізичного навантаження на персонал.

Але новітні технології мають важливі особливості, які визначають їхню ефективність.

В усіх зазначених технологіях використовуються візки (їх ще називають «ро­бочими станціями»), на яких встановлені ємкості з робочими розчинами або підготовленими мопами, є кріплення для швабр (складаються з ручки і три­мача для мопа — флаундера), ємності для сміття і брудного відпрацьованого прибирального інвентарю, дозуючі пристрої та інші допоміжні аксесуари. Про­те спільним і одним із найважливіших елементів систем є саме мопи, які за­мінили ганчірки.

Моп — це текстильна насадка, яка зшита за спеціальною технологією і кон­струкцією з урахуванням конструкції тримача, на який вона закріплюється. Такий інструмент підходить для сухого, вологого та мокрого методів приби­рання. Моп-насадки виготовляють із різних матеріалів: поліестеру, поліаміду, нейлону, віскози, бавовни або комбінації цих матеріалів. Це універсальний і багатофункціональний аксесуар. Проте справжнім революційним техноло­гічним рішенням у боротьбі з інфекціями стала мікрофібра.

За визначенням, мікрофібра — це волокна будь-якого типу, діаметром мен­ше 10 мікрометрів. Проте оптимальне видалення мікроорганізмів досягається при використанні моп-насадок із матеріалу, який називається «розщеплене мікроволокно». Це волокно отримують методом екструзії (як спагетті) суміші нейлону (поліаміду) і поліестеру. У процесі виробництва зв’язки між цими двома матеріалами руйнуються хімічно і механічно, таким чином, що волокно фактично розщеплюється або вибухає, створюючи павутину ультратонких ни­ток (до 100 разів тонших за людську волосину) і мікроскопічних пор. Розмір таких волокон одного порядку з розмірами бактерій. Розщеплене мікрово­локно має здатність поглинати рідину в кількості в 6-8 разів більшій за власну вагу. Ці волокна мають площу поверхніприблизно в 40 разів більшу, ніж у ба­вовняних волокон, і забезпечують ефективніше видалення бруду, мікроорга­нізмів та рідини порівняно з бавовною. Часточки бруду і мікроорганізми, які мають негативний заряд, прилипають до волокон мікрофібри, яка має пози­тивний заряд, наче до магніту, видаляючись з оброблюваних поверхонь. Ці ви­роби багаторазового використання можуть витримати до 1000 циклів прання, зберігаючи свої експлуатаційні характеристики. А деякі, за необхідності, мож­на автоклавувати.

У незалежних дослідженнях, опублікованих Агентством з охорони навко­лишнього середовища США (EPA)¹ та групою дослідників під керівництвом Вільяма Рутала²‘³(William Rutala), вивчались надзвичайно тонкі (діаметром 0,37 мікрометра) мікроволокна. Були проведені лабораторні та клінічні випро­бування, виявлена та доведена здатність насадок з мікроволокна видаляти до 98 % бактерій і 93 % вірусів із поверхонь, при змочуванні насадок лише чистою водою. Для порівняння, традиційні насадки з бавовняного волокна видаляють лише 30 % бактерій та 23 % вірусів із забрудненої поверхні.

Слід відзначити, що шваброю з моп-насадкою з мікрофібри переноситься на підлогу більше рідини (розчину дезінфекційного або мийного засобу), про що свідчив триваліший час висихання поверхні. Так, час висихання розчину (води або дезінфекційного засобу, або мийного засобу) при нанесенні насад­кою з бавовняного волокна становив у середньому 2,5 хвилини, а при вико­ристання мопа з мікрофібри і спеціального відра з віджимом, час висихання становив 7-8 хвилин. З цих даних слід зробити висновок, що обраний персо­налом для використання з моп-насадкою із мікрофібри або з іншого матеріа­лу режим дезінфекції (співвідношення концентрації розчину і часу дезінфек­ції) повинен відповідним чином співвідноситись і враховувати час висихання розчину, який переноситься мопом на поверхню.

Виробники моп-насадок зазначають, що залежно від розміру, структури та матеріалу (поліестер, мікрофібра, бавовна, віскоза чи суміш) моп може вбира­ти і утримувати до 400 мл робочого розчину (мийного або дезінфікуючого) і віддавати його поступово, забезпечуючи рівномірне розподілення робочого розчину на поверхні. У режимі дезінфекції одним одностороннім мопом ре­комендується обробляти поверхню площею до 20 м². За таких умов, витрати робочого розчину на 1 м² поверхні становлять приблизно 20 мл. В інструкціях з використання систем безвідерного прибирання можуть зазначатись дезін­фекційні засоби, які рекомендуються для використання з такими системами. Проте в інструкціях із використання самих рекомендованих дезінфекційних засобів зазначаються більші норми витрати робочого розчину, найчастіше 100 мл/м². Треба пам’ятати, що важливим аспектом правильної дезінфекції є час контакту, не можна просто нанести дезінфікуючий засіб і відразу витерти його насухо — дезінфекція потребує певного часу! Щоб виконати дезінфекцію ефективно, необхідно переконатися, що поверхня залишається помітно воло­гою від дезінфікуючого розчину протягом рекомендованого часу контакту. От­же, підсумовуючи, при використанні моп-насадок для дезінфекції необхідно:

• враховувати розмір моп-насадки і кількість розчину, яку він може утри­мувати (дані від виробника моп-насадки або системи прибирання);
• визначити площу поверхні, яку можливо обробити одним мопом;
• обрати режим дезінфекції (концентрацію розчину, яка відповідає екс­позиції дезінфекції і відповідним чином співвідноситься з часом виси­хання робочого розчину).

В інструкціях (рекомендаціях) з використання моп-насадок їхні виробни­ки зазначають тип або хімічний склад дезінфекційних засобів за активно діючою речовиною, які можливо використовувати разом із ними. Наприклад, забороняється використовувати дезінфікуючі засоби на основі активного хлору або встановлені більш широкі обмеження — не допускається викорис­товувати засоби, що містять альдегіди, кислоти, а також активний хлор. Такі об­меження встановлюються для попередження псування інвентарю і забезпе­чення нормативного терміну його експлуатації. Є виробники, які пропонують спеціальні моп-насадки придатні для використання саме з дезінфекційними засобами на основі активного хлору. Можуть бути також обмеження щодо ви­користання в системах безвідерного прибирання дезінфікуючих засобів, що містять корозійно активні компоненти (наприклад активний хлор, пероксид водню). В таких випадках від користувача вимагається суворо дотримуватись правил утримання та догляду за елементами системи. Після проведення дезін­фекції всі металеві деталі візка, тримач для моп-насадок слід негайно проми­вати чистою водою і витирати насухо. Тобто, користувач перед закупівлею має можливість і повинен визначитись, які саме моп-насадки та інвентар йому по­трібні для використання з певними дезінфекційними засобами.

У 2009 році була опублікована наукова робота групи авторів⁴, у якій вивчалась адсорбція активних інгредієнтів дезінфікуючих засобів для поверхонь залежно від типу тканини, що використовується для обробки поверхні. Вивчили адсорбцію бензалконію хлориду (четвертинна амонієва сполука), глутардіальдегіду та пропан- 1-олу з робочих розчинів трьох дезінфекційних засобів для поверхонь на чотирьох різних типах тканини (A: суміш целюлози та поліестеру; B: віскоза; C: поліестер; D: суміш віскози, целюлози та поліестеру). Встановлено, що бензалконію хлорид сильно адсорбувався (зв’язувався) на тканинах з целюлози (до 61 %), з віскози (до 70 %) та змішаної тканини (до 54 % ). Тобто вміст бензалконію хлориду в робочому розчині, який виділявся з моп-насадок, був суттєво менший за початковий вміст. Тільки з тканиною з поліефірного волокна (поліестеру) концентрації бензалконію хлориду виявили в діапазоні розрахункових концентрацій. Глутардіальдегід та пропан-1-ол не адсорбувалися на жодному з досліджених типів волокон. Отже, ефективна дезінфекція поверхонь також вимагає від користувача вибору відпо­відного матеріалу моп-насадки (серветки), залежно від хімічного складу засобу (мийного чи дезінфекційного), з яким вони будуть використовуватись.

Вміст активно діючих речовин із групи катіонних поверхнево активних ре­човин може знижуватись в робочому розчині дезінфікуючого засобу, який виділяється з моп-насадки, що була піддана пранню перед повторним вико­ристанням, внаслідок їхньої взаємодії з залишками аніонних поверхнево-ак­тивних речовин, які є компонентами пральних порошків. Тому після прання моп-насадки повинні бути ретельно виполоскані водою.

Компанія ІНТЕРДЕЗ пропонує лінійку дезінфекційних засобів із мийною дією проти різноманітних забруднень для вологого прибирання і дезінфекції в закладах охорони здоров’я і соціального захисту (зокрема з використанням моп-насадок).

Дезінфекція компетентно: знаємо як, знаємо чим, маємо досвід!

Використана література:
1. United States Environmental Protection Agency. Environmental Best Practices for Health Care Facilities: Using Microfiber Mops in Hospirtals. November 2002.
2. Rutala W, ed. Disinfection, Sterilization and Antisepsis. June 2006.
3. Rutala, W. A., et. al. (2007) Microbiologic evaluation of microfiber mops for surface disin¬fection. AJIC, 35(9), 569-573.
4. Bloss R., Meyer S., Kampf G. Adsorption of active ingredients of surface disinfectants depends on the type of fabric used for surface treatment. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/20299122